Тема: Написання апострофа, м’якого знака, подвоєних букв у словах іншомовного походження, 5 клас

Тема: Написання     апострофа, м’якого знака, подвоєних букв у словах іншомовного походження

Мета: поглибити знання учнів про правопис    слів іншомовного походження;

            розвивати навички правильного написання та вимови слів іншомовного походження;

            виховувати інтерес учнів до мови

Обладнання: Орфографічний словник; підручник з української мови для 5 класу; дидактичний матеріал (сигнальні картки, таблиці, схеми).

Тип уроку: закріплення вивченого матеріалу, урок-казка.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
   Добрий день!
   У добрий час, радо ми вітаємо вас.
    Здоров’я, щастя, радості вам бажаємо
    Урок рідної мови розпочинаємо.
2. Мотивація навчальної діяльності.
   Слово вчителя:
   Добрий день, шановні гості! До Вашої уваги хочемо представити казку, назва якої є темою сьогоднішнього уроку. Тож, приємного перегляду.
3. Основна частина уроку.
   Казка
   (У кутку стоїть парта, стілець. За столом сидить Мова(В українському одязі), щось майструє з великою книгою.)
   Автор:
   Десь в країні всіх наук,
   Де живуть кмітливі люди,
   У будинку чути стук –
   Та, ну, хто ж це грюка?
   А то дівчина, красуня
   Спокою на мить не має,
   Бо словник вона майструє,
   Все працює та співає.
   А ім’я красуні – Мова,
   Не проста, а українська,
   І вона – майстриня слова,
   І французька, і російська,
   Мови всіх народів світу
   Їй знайомі досконало.
   І дорослі всі, і діти,
   Коли треба що, питали.
   Та лиха біда спіткала
   Українську нашу мову…
   Мова:
   Орфографічний я словник не доскладала
   І помилок допустила в слові.
   Скільки ж приголосних тих
   У словах і колектив, і панна?
   Це ж уже, ну, просто сміх,
   Одна чи дві у слові ванна?
   А про знак м’який і про апостроф
   Я вже зовсім і не знаю …
   Автор:
   І полинула на острів,
   До науково-сонячного краю.
   А країна – це Правопис,
   Її кожен добре знає.
   Я Вам дам маленький опис,
   Розкажу все те, що знаю…
   Тут, де хащі лісові,
   Побудовані три хати.
   І приходять туди всі,
   Хочуть більше знати.
   Ось живе і Знак М’який,
   Ось і дві подружки.
   А по центру – пан верткий,
   Наш Апостроф варить юшку.
   І побачивши його,
   Наша Мова привіталась…
   Мова:
   От і я знайшла «свого»!
   Бо у мене прикрість сталась:
   Розгубила орфограми
   В іншомовних я словах,
   Не згадаю я ні грами –
   Це ж, ну, просто сум і жах!
   Апостроф:
   Ось сідай, моя дитино!
   Я обідом пригощу.
   Ну, а там вже буде видно,
   Чим тобі я поможу.
   Автор:
   Пообідали смачненько,
   І Апостроф раду дав:
   Апостроф:
   Як забула ти, рідненька –
   То закон мій пам’ятай:
   Коли бачиш букви ці…
   Апостроф показує букви: б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, які висять у нього на шиї.
   В іншомовнім слові,
   Перед є, ю, я і ї –
   Став апостроф, Мово!
   Автор:
   Поклонилася дівчина
   І пішла у іншу хату.
   А тут жив смішний хлопчина,
   Бо М’яким назвавсь він Знаком.
   Привіталась наша Мова,
   Попросила чемно,
   Щоб сказав, в якому слові,
   Знак живе таємно.
   М’який Знак:
   Таємницю я тримать не стану.
   Ось це яблуко візьми,
   Як дарунок цей ти вкусиш –
   То згадаєш правила усі.
   Не засмучуйся ти ж дуже,
   Тож, кусай – і розцвіти…
   Думка:
   Як тільки мова відкушує яблуко, Думка підбігає до голови з надписом:
   «після д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо – пиши м’який знак!»
   Автор:
   І, якщо слухач уважний, -
   То він добре пам’ятає,
   І з упевненістю скаже:
   До кого Мова завітає?
   Так! Подвоєні це букви,
   Дві подружки милі.
   Золоті та працьовиті руки.
   Та чомусь вони сварливі.
   Як вони не розберуться в слові –
   То летять у різні боки.
   І тоді шукай тій Мові,
   Цілі сотні років –
   Чи одна, чи дві їх буде
   У певнім слові чарівному.
   Не подінешся нікуди,
   За порадою їй знову.
   Мова:
   А сваритись, любі, гріх!
   Дівчата(разом): Ми не винні, Мово!
   Перша дівчина:
   Просто є такі слова,
   У яких стає нам тісно…
   Друга дівчина:
   Це то я, а то вона,
   Займемо «коронне місце».
   Мова:
   Так і що ж мені робить?
   Дорогі мої сестриці!
   Де ж обох Вас умістить,
   Ну, а де і поодинці?
   Перша дівчина:
   Ось послухай, наша Мово!
   Є у нас два томи книг,
   Щоби іншомовне слово,
   Кожен відшукати зміг.
   Друга дівчина:
   Всі слова нам позбирав
   Дорогенький пан Іменник,
   Їх він нам презентував,
   Він – це мовний наш знаменник.
   (Мові дарують дві книги: Власні та загальні назви слів іншомовного походження.)
   Автор:
   Попрощалась наша Мова
   З друзями своїми.
   Та й пішла вона додому
   З подаруночками всіми.
   Хлопчик:
   Ось у руках, гості любі!
   Я тримаю цей словник.
   І проблем вже більш не буде,
   Бо труд Мови той не зник.
   Орфограми іншомовні
   Тепер ми знатимем усі,
   Словники орфографічні
   Допоможуть нам у житті.
   Фінальний уклін. Учні сідають за парти.
   Учитель:
   Дорогі діти! А зараз, для закріплення вивченого матеріалу, я пропоную виконати таку вправу: кожному з Вас я роздам картки, в яких записані слова іншомовного походження з пропущеними подвоєними буквами, апострофом чи м’яким знаком.
   Ланцюжком, по черзі, будь ласка, поясніть написання кожного слова. А орфограми обґрунтуйте правилом. (робота зі словами)
   Ми на відмінно впоралися із поставленим завданням. Час Вас оцінити (оцінювання учнів).
   4.Домашнє завдання: вправа 339(усно), правила.
   5. Узагальнення вивченого на уроці.
   Я думаю, що Вам урок сподобався. То ж, давайте з’ясуємо:
   1.Які слова називаються іншомовними?
   2. Які відомості в собі вміщує орфографічний словник?
   3. Коли в словах іншомовного походження ставиться апостроф?
   4. Коли в словах іншомовного походження ставиться м’який знак?
   5.Коли пишемо одну, дві буква-н- у словах іншомовного походження?
   Отже, Ви все зрозуміли, а я Вам дякую за урок! До побачення!