пятница, 12 декабря 2014 г.

                     Цикл уроків
з української мови в 5 класі
з теми
«ВІДОМОСТІ ІЗ
 СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ»
(Словосполучення (головне і залежне слово). Речення. Граматична основа. Види речень за метою висловлювання. 
                        Другорядні члени речення

                                                           
Тема 1 : Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, його форми й речення. Головне й залежне слово. Лексичні та фразеологічні словосполучення
Мета: дати поняття про словосполучення, головне та залежне слово; лексичні, фразеологічні словосполучення; формувати вміння утворювати словосполучення; розвивати логічне мислення, вміння спостерігати, узагальнювати та працювати в парах; виховувати патріотизм шляхом прищеплення поваги до символіки України.
Міжпредметні зв’язки: правознавство, історія, географія.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: презентація до уроку, Державний прапор України, мікрофон, синьо-жовта скринька із завданнями, роздатковий матеріал, м’ячі (синій, жовтий), паперові сонечка, таблиця «Лексичні та фразеологічні словосполучення», сигнальні синьо-жовті прапорці, довідка «Як працювати в парі».
Методи, прийоми та форми роботи: методи: «Мікрофон», «Займи позицію», робота в групах; створення проблемної ситуації, бесіда, робота з таблицею, тренувальні вправи, інтерактивні ігри: «Хто більше?», «Баскетбол», «Знайди пару», «Хай посміхнеться сонечко!» , «Так-ні».

Хід уроку

        Синій, як море, як день, золотий -
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!

О. Олесь


I. Організаційний момент
Учитель вітається. Тримаючи в руках синьо-жовту скриньку із завданнями, акцентує увагу на епіграфі уроку. Діти, користуючись мікрофоном, коментують слова О.Олеся. Учитель наголошує на тому, що автор епіграфу є письменником Полтавщини і творчість якого буде вивчатися у п’ятому класі.
II. Актуалізація опорних знань
На слайді запис:
Прапор
Рідний прапор
Рідний наш прапор високо несім!
Ознайомлення учнів з правилами роботи в групах
   Проблемне питання
Діти працюють у парах, обговорюючи різницю між рядками. Відповіді вчитель перевіряє грою «Баскетбол»
III. Формування теми та мети уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота з підручником та таблицею «Розділи науки про мову».Ознайомлення учнів з розділом «Синтаксис» та визначенням словосполучення (як і слово називає предмет, ознаку або дію, але така поширена назва й конкретніша. Складається щонайменше з двох слів (самостійних частин мови ). Має головне та залежне слово, відповідне позначення); поєднання слів, які не є словосполученням.
          який?
День золотий
V. Тренувальні вправи
1. Робота з картками в парі (кожний учень працює із завданням самостійно, а потім обговорює результати зі своїм партнером, граючи в гру «Хто більше»)
Утворити всі можливі словосполучення із запропонованих слів (Додаток 1.1.)
Виконавши правильно завдання, учні роблять висновок, що символізують кольори прапора України.
2. Виконання вправ із підручника : 98 - 101 (на вибір)
3. Прослухайте текст, придумайте заголовок, перепишіть запропоновані словосполучення, накресліть схеми. Чому у підкреслених поєднаннях слів неможливо визначити головне та залежне слово?
Згідно з Конституцією України, Державним прапором є синьо-жовте полотно. Але історія не приховує той факт, що раніше він таким не був. Наприклад, в 1918 році Центральною радою було затверджено прапор, в якому жовта смуга була розміщена над синьою. Такий варіант Державного прапора запропонував Михайло Грушевський, Голова Центральної Ради і, фактично, перший президент України. А вже через деякий час Україна асоціювали з новим прапором – синьо-жовтим.
Державний прапор, згідно з, синьо-жовте полотно, перший президент, Михайло Грушевський запропонував, голова і президент
«Хвилинка тлумачення»
ФактДійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді
Президент - 1) У ряді країн – обраний на певний термін глава держави.
2) чого. Виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо

Коментар вчителя
Учні хором розповідають визначення словосполучення. А вчитель підкреслює те, що слово дає менше інформації.
За способом вираження головного слова є іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні, прислівникові словосполучення.
Вправа «Знайди пару» (Додаток 1.2.)
VI. Фізкультхвилинка
Пташка в небі сонце зустрічає
Вітер вправо, вліво прапор наш гойдає,
Покружляймо в танці, українці!
Вже й кінець фізкультхвилинці!
VII. Закріплення вивченого матеріалу
Вправа «Хай посміхнеться сонечко!»
   Робота в групах
1-ий ряд – придумати іменникові  та прикметникові  словосполучення;
2-ий ряд – числівникові, займенникові;
3-ий ряд – дієслівні, прислівникові.
(Відповіді записуються на променях і прикріплюються до сонечка.)
«Займи позицію» Чому кожна країна має свій прапор?
Коментар вчителя
Лексичні та фразеологічні словосполучення, ознайомлення, пояснення, озвучення таблиці:
Лексичні
Фразеологічні
Нова книга
Ловити рибу
Білий папір
Легке завдання
На сьомому поверсі
Новий рік
Ловити ґав
Біле море
Легка промисловість
На сьомому  небі

VII. Підведення підсумків. Гра «Так – ні» (правильна відповідь – підняти прапорці)
Твердження:
1.     Словосполучення – точніше і конкретніше називає предмет, ніж слово.
2.     Слова у словосполученні не пов’язані ані за змістом, ані граматично.
3.     Писати охайно – це словосполучення.
4.     У словосполученні директор школи – директор – головне слово.
5.     За вираженням головного слова словосполучення навчатися на відмінно – прислівникове.
6.     Словосполучення солодкий сон – лексичне
7.     Словосполучення солодкий мед - фразеологічне
«Мікрофон»                                                                                              Сьогодні на уроці я зрозумів…
       Я дізналася…
       Було складним…
      Найцікавішим було…
     Ми досягли мети уроку, тому, що…

VIII. Оцінювання знань, умінь і навичок
VIII. Домашнє завдання:
Обов’язкове: підібрати текст із книги, яку читає кожен учень, виписати 10 словосполучень, зобразити їх схему.
Додатково: твір-мініатюра «Де і коли я можу побачити прапор України?»





Тема 2: Речення. Граматична основа речення (підмет і присудок). Речення з одним головним членом
Мета: поглибити знання учнів про головні члени речення, способи вираження підмета і присудка,  про речення з одним головним  членом; формувати вміння виділяти граматичну основу в реченні, порівнювати
речення з повною граматичною основою і з одним головним членом,
 визначати спосіб морфологічного вираження підмета і присудка; виховувати патріотизм шляхом прищеплення поваги до символіки України
Міжпредметні зв’язки: українська література, історія.
Тип уроку: урок застосування отриманих умінь і навичок.
Обладнання: таблиця «Способи вираження головних членів речення»,картки із завданнями для груп, картки – пам’ятки «Як працювати в
в групі», запис  пісні, «Захалявні книжечки», листки із завданням, тризубці-нагороди, фотоілюстрації, мікрофон.
Методи, прийоми та форми роботи : робота в трійках, патріотичний тренінг, міні-проект під назвою «Захалявна книжечка» , робота з картками оперативного контролю, методи: «Мікрофон», «Закінчи речення», «Знайди місце», «Прес»; створення проблемної ситуації, тренувальні вправи, інтерактивні ігри: «Осіннє дерево», «Долоньки».
Хід уроку
Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.
Н. Поклад

I Організаційний момент
Учитель вітається, тримає зшитком із  зображенням тризуба, і наголошує, що на кожній сторінці є завдання, за якими потрібно працювати. Кожен учень отримує міні-зразок – «Захалявну книжечку»
«Хвилинка тлумачення»
Захалявна книжечка – невеличкі саморобні зшитки, куди Тарас Шевченко у 1847-50 р.р. записував свої поезії

Патріотичний тренінг (учні хором повторюють за вчителем):
Я- патріот своєї держави.
Я – українець (українка).
Я пишаюся своєю Батьківщиною.
Україна – найкраща.
Я поважаю всіх українців.
Я хочу більше дізнатися про свою державу.
Хай процвітає Україна.
II Актуалізація опорних знань
На дошці записані терміни:
Речення
Граматична основа
Підмет, присудок
Тире між підметом і присудком
Речення з одним головним членом
Учні розгортають «Захалявну книжечку», на першій сторінці якої зазначене завдання.
 Робота в групах. Клас ділиться на три групи, так як тризуб має три зубці.
Обговорення правил роботи в групах (перша сторінка)
Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі – партнери!
Обговорюємо сказане, а не людину!
Обдумав, сформулював, висловив!
Говори чітко, ясно, красиво!
Вислухав, висловлюйся, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази!
Умій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.
Робота на картках оперативного контролю (Додаток 2.1.)
(Учитель зазначає, що у неправильному рядку ставиться прочерк, в усній формі зазначити спосіб вираження головного слова. Команда, яка перша виконає завдання отримає тризубець)
Закінчи речення (друга сторінка)
Синтаксис вивчає…
Пунктуація вивчає…
Головне та залежне слово в словосполученні – це…
Словосполучення відрізняється від речення тим, що…
 Проблемне питання
Україно! Символи твої пронесемо ми через віки. Доведіть, що це речення?
III Формування теми та мети уроку (третя сторінка)
IV Вивчення нового матеріалу
Зустрів Присудок Підмета і каже йому:
— На скільки питань ти можеш відповісти?
— На два: хто? що?
— А я аж на п’ять! Це я забезпечую тобі повну характеристику:
1) Що ти робиш?
2) Що з тобою робиться?
3) Який ти є?
4) Хто ти?
5) Що ти?
Робота з підручником (теоретичний матеріал §12 )
V.Тренувальні вправи (четверта сторінка),
Робота в трійках (взаємоперевірка між членами групи)
1. Із підручника: впр.107, впр.108
2.Списати речення, підкреслити граматичну основу, вказати способи вираження підмета та присудка. (п’ята сторінка)  (Додаток 2.2.)
Групи, впоравшись із завданням, отримають тризубці.
3. Гра «Осіннє дерево» (шоста сторінка)
На дошці зображене дерево. Праворуч потрібно прикріпити речення, у яких присудок виражений двома словами,  ліворуч – двома дієсловами, посередині – одним дієсловом. (Додаток 2.3.)



VI. Фізкульхвилинка (сьома cторінка)
Україна, (діти розводять руки )
Рідний край, (піднімають руки догори)
Поле, річка, (діти повертаються, розводячи руки)
Синій гай. (присідають)
Любо стежкою іти, (ходьба)
Тут живемо я і ти ! (за руки)
VII. Робота з підручником (теоретичний матеріал §13 «Речення з одним головним членом» )
Гра «Долонька до долоньки» (восьма сторінка)
Дошка розділена на дві колонки (односкладні та двоскладні речення).
На долоньках записані речення.  
Кожна команда повинна прикріпити їх відповідно (Додаток 2.4.)



Метод «Прес» (перша група починає, продовжує -  друга, а третя  - закінчує)
На дошці записане речення.
У нім священне слово « воля»
1-ша група: «Ми вважаємо, що у зазначеному реченні граматична основа…»
2-га група: « тому що,…»
3-тя група: «наприклад,…»
Всі групи :   «отже,….»
VIII. Підсумок уроку. «Мікрофон» (дев’ята сторінка)
Речення – це…
Граматична основа – це…
Підмет – це…
Присудок – це…
Тире між підметом і присудком ставиться…
Речення з одним головним членом – це речення…
IX. Визначення команди, яка перемогла. Самооцінювання.
X. Домашнє завдання (десята сторінка):
Різнорівневі завдання.
1. Виписати 5 українських народних прислів’їв про символи України і підкреслити головні члени речення
2. Записати 5 речень,у яких би вживалось тире між підметом і присудком.
3. Написати твір-мініатюру про значення герба України.



Тема 3 : Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні (повторення). Окличні речення (повторення)
Мета: поглибити та розвинути знання учнів про види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням, закріпити навички визначення розділових знаків укінці речень; удосконалити вміння роботи з текстом, розширити словниковий запас; розвивати вміння правильно інтонувати речення, складати діалоги, описувати картини; виховувати любов до української пісні, удосконалювати естетичні смаки на мовному матеріалі.
Міжпредметні зв’язки: українська література, музика.
Тип уроку: урок застосування отриманих умінь і навичок.
Обладнання: фонозаписи: «Ще не вмерла України», «Два півника», «Рідна мати моя», капелюх з лотерейними квитками, мікрофон, ноти із завданнями, тексти: вірш Б.Олійника «Пісня про матір», матеріал для театралізації, вправи «Я - поет», відеоматеріали.
Методи, прийоми та форми роботи: методи: «Мікрофон», «Підкажи мені», «Малюю словом», робота в групах; створення проблемної ситуації, бесіда, тренувальні вправи, робота з текстом, драматизація, словниковий диктант,  інтерактивні ігри: «Місце для нотки», «Спитай однокласника!», «Лотерея», 
«Я - поет».
Хід уроку
                                                                Українська пісня – це бездонна душа
                                                                 українського народу, це його слава
                                                                                                 О. Довженко
I Організаційний момент
Урок розпочинається виконанням гімну України (демонстрація відео).
«Хвилинка тлумачення»
 Гімн (слово грецького походження) - урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності. Автор слів – П.Чубинський, музики –
М. Вербицький.
II Актуалізація опорних знань
«Мікрофон»                                          
1. Яку одиницю мови ми називаємо реченням?
2. Що таке граматична основа речення?
3. Коли між підметом та присудком ставиться тире?
4. Чи завжди граматична основа складається з двох членів речення?Як називаються такі речення? Наведіть приклади.
Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Яка тема та основна думка тексту? Складіть письмово план. Що ми називаємо легендою?
Легенда про державні символи
 Давно-давно колись жила собі жінка. І було у неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти у світ.
- Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.
      - Ну, що ж сину, йди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми із собою золоту корону з трьома про­мінцями, хай у далекім краю зігріває вона тебе.
       Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем, бо трипроменева коро­на, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали гербом.
Настала черга середнього сина.
 -  Пустіть мене, мамо, світ подивитися.
Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами прославляв свою матір, одержав середній син імення Прапор.
 А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймо­лодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син ім'я Гімн.
З того часу ідуть поруч три брати — Тризуб, Прапор, Гімн і прославляють рідну Неньку. І там, де вони про­ходять, лунає врочиста пісня - звучить Державний Гімн України.
Проблемне питання. Чим відрізняються нижче запропоновані речення?
Учитель читає речення, дотримуючись відповідної інтонації.
Ми насолоджуємося піснею українською.
Любімо пісню українську!
Чи подобаються вам українські пісні?
III Формування теми та мети уроку
IV Вивчення нового матеріалу
Робота з підручником (теоретичний матеріал §14)
V Тренувальні вправи
Робота в групах
1.Скласти питальні речення ( із словами: де, коли, куди, хіба, хто, чи, що, як, яка, який, які) записати самостійно, взаємоозвучення, найкраще питання проспівати.
2.Гра «Місце для нотки»
Кожна команда має нотки, на яких записане речення без розділового знаку вкінці (Додаток 3.1.). Потрібно прикріпити речення у відповідну колонку: розповідні речення(.), питальні(?), спонукальні(!).



3.Робота з текстом вірша. «Схвилюймо струни душі!»
Учитель виконує «Пісню про матір», учні слухають, виписують спонукальні та питальні речення (Додаток 3.2.)
3.Усна вправа. «Спитай, однокласника!»
 Кожен учень ставить питання іншому члену групи (ставлення до українських пісень, улюблена народна пісня), а відповісти потрібно спочатку розповідним реченням, а потім спонукальним.
4. Вправа «Взаємозаміна»
Замініть питальні речення спонукальним. Записати їх, підкреслити граматичну основу (Додаток 3.3.)
5. Розвиток діалогічного мовлення
Діалог «Народна пісня – душа народу».    
 Робота в парах.



6. Театральна хвилинка
Прочитайте текст у ролях
- Маріє Михайлівно, добрий день!
- Добридень, Наталочко!
- Маріє Михайлівно, а яку пісню ми будемо сьогодні розучувати?
- Будете співати хором українську народну пісню «Два півника».
- А можна мені поки що слова пісні повчити, ще ж не всі хористи зібралися?
- Звичайно, візьми відразу аркуш з текстом.
- Які ж гарні слова: «курочки-чубарочки», «маленьке цапенятко...»!
- Слова так і просяться, щоб їх заспівали, так? Недарма, кажуть, Наталочко, що українська мова співуча та солов’їна.
- А які веселі рими: «Цап меле, цап меле,
                                    Коза посипає,
                                   А маленьке цапенятко
                                   Ківші одбирає.»
- Ну от зараз зберуться всі хористи, так і заспіваєте весело цю пісню!
Фізкультхвилинка
Танок під пісню «Два півника»



7. Словникова робота із застосуванням методу «Підкажи мені»
(Додаток 3.4.)
8. «Малюю словом» (опис малюнку «Рушник»)
Прослуховування фонозапису пісні «Рідна мати моя» (уривок)
9.«Лотерея»(кожен учень дістає із капелюха речення і озвучує його з відповідною інтонацією за хороше виконання отримує додатковий бал до загальної оцінки) Додаток 3.5.
10. Скласти та записати речення, які підходять до поданих схем. Позначити види речень за метою висловлювання.

VI. Підведення підсумків. Вправа «Я – поет»,  дописати рядки вірша.
Про речення сьогодні говорили,
Багато цікавого для себе…(відкрили)
Питальне речення у нас питає,
А спонукальне до дії …(спонукає)
Розповідне – все скаже вмить,
Окличне – нас …(підбадьорить).
Яка ж в нас мова барвінкова
І мелодійна, і …(чудова)
VII. Самооцінювання знань, умінь і навичок.
Критерії оцінки (0 — потребує вдосконалення; 1 — задовільно; 2 — прекрасно).

Критерії
Бали
Я вмію добирати аргументи та чітко їх висловлювати

Я вмію робити логічні висновки

Я успішно застосовую перефразування

Я вмію ставити запитання

Я вмію сказати «ні»

Я вмію аргументовано відповідати на критику


VIII. «Мікрофон». Учні по черзі, передаючи уявний мікрофон, відповідають на питання і задають наступне. Перше питання від вчителя.
Що цікавого і нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

IX. Домашнє завдання.

Випишіть з літератури, газет по 2-3 приклади розповідних, питальних та спонукальних видів речень. У цих реченнях підкресліть підмет і присудок





Тема 4: Другорядні члени речення (додаток, означення, обставина)
Мета: ознайомити учнів із другорядними членами речення; навчити визначати їх у реченні; сформувати вміння ставити запитання до другорядних членів речення; виділяти в тексті умовними позначками; розвивати вміння школярів працювати колективно та самостійно; логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички; виховувати патріотизм шляхом  отримання інформацію про калину та вербу – рослини-символи України.
Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, таблиця «Другорядні члени речення», картки із завданнями для груп, картки – пам’ятки «Як працювати в
в групі», гобелен-подарунок, м’які іграшки: мишка, качка, ведмідь, гілки верби та калини, дерева із завданнями, будиночки звірят.
Методи, прийоми та форми роботи: робота в малих групах, театральна вистава, опис зображення, редагування тексту, робота з таблицею, тренувальні вправи, методи: «Мікрофон», «Дерево рішень», інтерактивні ігри: «Знайди предмет», «Вітайте оплесками», «Полікуй деревце», «Склади схему».
Хід уроку

Без верби і калини нема України
Народна мудрість
I. Організаційний момент
Учитель заходить на урок із гілочками калини та верби. Вітається. Повідомляє, що сьогодні день народження у веселого хлопця Другорядного Члена Речення і він запросив п’ятий клас на гостину. Учитель ділить клас на групи (трійки). Повторення правил роботи в групах.
II. Актуалізація опорних знань
Діти цікавляться, а з чим вони йтимуть на День народження. Учитель зазначає, що потрібно підготувати подарунок. Кожна група отримує гілочку калини, на якій прикріплена картка із завданням, з якими учні працюють кожен самостійно, а потім обговорюють єдине правильне рішення.
 (Додаток 4.1.)
У цей час учитель перевіряє домашню роботу учнів у зошитах.
Після виконання завдання діти вирушають у дорогу.
     Учитель повідомляє. Що вже прийшли. На порозі їх зустрічає іменинник, який запрошує гостей до оселі. Учитель пропонує описати внутрішній вигляд будинку.
«Хвилинка тлумачення»
Інтер’єр - (фр. intérieur — внутрішня частина, середина; від лат. interior — ближчий до середини) — архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку
Розвиток зв’язного мовлення (усний опис малюнка - інтер’єр будинку)
Кожна група виконує завдання. Починає перший член трійки, другий - продовжує, третій -  закінчує .
III. Формування теми та мети уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
Учитель зауважує, що у будинку живуть і тварини.
До дітей виходить ведмедик. Озвучує вчитель.
Ведмедик:
Я – Додаток, любі друзі!
Не триматиму в напрузі…
Завдання хочу лиш вам дати.
Спробуйте відмінки всі мені назвати.
Учні називають відмінки із питаннями
 Та відмінок називний
Не родич він мені.
З іншими товаришую я.
 Бо вони – уся моя сімя.
Пунктирною лінією я мандрую,
А от, що я вам подарую?



Тренувальні вправи
Ведмедик дарує кожній групі картки із листя верби, на яких потрібно змоделювати прислів’я, дібравши їх продовження з другого стовпчика. Записати вислови, підкреслити додатки. (Додаток  4.2.)
Робота з підручником (теоретичний матеріал §15 )
Учитель повідомляє, що додаток – це другорядний член речення, який означає предмет, відповідає на питання непрямих відмінків, підкреслюється пунктирною лінією.
«Завдання від ведмедика» («Вітайте оплесками»)
Прослухайте речення. У кожному з них — один другорядний член. Якщо це додаток, діти плескають у долоні один раз, якщо означення — два, якщо обставина — три рази.(Додаток 4.3.)
Поки учні працювали, із будинку вийшло каченя.
Каченя:
Привіт, дівчата і хлоп’ята!
Я раде вас усіх вітати!
Означення ім’я моє,
Питання ось такі я маю,
Який? Чий? Котрий? – завжди відповідаю.
На хвилях моря підіймаюсь ввись,
Приємно, діти, з вами познайомитись!
Робота з підручником (теоретичний матеріал §15 )
Учитель повідомляє, що означення – це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який? чий? котрий?, підкреслюється хвилястою лінією.
«Загадки від каченятка»
Відгадайте загадки, виписати, підкреслити означення.
(Додаток 4.4.)
2. Робота з малюнками     
3. Скласти речення за малюнком, використовуючи означення.



Фізкультхвилинка
Хвилі бавляться та б'ються (Роблять хвильові рухи руками)
Наче неслухи-хлоп'ята. (Вправи руками)
I стрибають, і сміються,
Вітер їм лоскоче п'яти.     ( Стрибають)
Вгору, вниз і знову вгору   (Руки вниз — вгору)
Підганяє дужий вітер.       (Рухи головою)
Розгойдав він ціле море    ( Розводять руки)
Як же хвилям не радіти!     (Усміхаються).
Із-за будинку вибігає мишка
Мишка:
Де? Коли? Куди? І звідки?
Добрий день, вам, любі дітки!
Обставина моє ім’я,
І все я без кінця
Рискою та крапкою мандрую.
Зараз всіх вас поцілую.
Мишка зауважує:
А біля будинку росте верба,
Та чомусь плаче так вона?
Вправа «Полікуй деревце!» (метод «Дерево рішень»)
Біля будиночку три дерева, до яких потрібно прикріпити стрічки із реченнями у складі яких є другорядні члени речення, підкреслити відповідно  (Додаток 4.5). Кожна група, впоравшись із завданням переміщується на місце іншої команди, перевіряючи та доповнюючи.



Робота з підручником (теоретичний матеріал §15 )
Обставина – це другорядний член речення, який називає ознаку дії, відповідає на питання де? куди? звідки? коли? чому? як? з якою метою?
Тренувальні вправи із підручника (підкреслити обставини)
Підбиття підсумків.
Лінгвістична гра «Склади схему»
На дошці — кола з умовними позначеннями. Розташуйте їх так, щоб утворилася схема запропонованого речення
Гра «Знайди предмет» (за інструкцією).
Учитель пропонує учневі інструкцію, згідно з якою він має знайти в зазначеному місці певний предмет за тридцять секунд.
Інструкція
1. Підійди.
2. Відкрий.
3. Візьми.

4. Іди.
5. Зупинися.
6. Віддай.
Учитель цікавиться: Чому не вийшло? Що не записано в інструкції?
пропонує спробувати ще раз.
Інструкція
1. Підійди до письмового столу.
2. Відкрий першу шухлядку.
3. Візьми книжку.
4. Іди до вчителя.
5. Зупинися біля нього.
6. Віддай книжку вчителеві.
Який висновок ми можемо зробити із цієї вправи? (Другорядні члени речення роблять мовлення не тільки образним та емоційним, а ще й влучним, конкретним.)
V. Самооцінювання знань, умінь і навичок
VI. Домашнє завдання.
1. Складіть 4 речення про рослинні символи України. Підкресліть у кожному другорядні члени речення.
2.Складіть свою загадку про рослинні символи України.                                   

Тема 5 : Тематична контрольна робота. Словосполучення та речення
Мета: перевірити знання учнів про словосполучення,  головні й другорядні члени речення; розвивати вміння школярів виконувати тестові завдання;
працювати самостійно і в парі; логічне мислення; мовленнєві навички;
виховувати патріотизм
Тип уроку: урок контролю знань, умінь та навичок, оцінювання навчальних досягнень
Обладнання: картки із тестовим завданням, ілюстрації, презентація
Методи, прийоми та форми роботи: метод «Мікрофон», «Підкажи мені», робота в парі, самостійна робота, психологічний тренінг, розв’язування ребусів

Хід уроку

Кохаю край наш дорогий,
     Що зветься Україна!
В. Коломієць
I Організаційний момент
Психологічний тренінг, учні, ставши колом, тримаючись за руки, повторюють за вчителем, вправа супроводжується спокійною музикою.
-         Я – учень.
-         Я все знаю!
-         Я все вмію!
-         Я – українець!
-         Я пишаюся своєю державою!
-         Я люблю своїх однокласників!
-         Я не хвилююся!



Учні займають свої місця.
II. Актуалізація опорних знань
Проблемне питання
Чи знадобляться отримані знання з вивченої теми у майбутньому вивчення української мови ?
Ознайомлення учнів з критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо їх виконання. Перша сходинка (самостійне виконання завдання з використанням методу «Підкажи мені!»); друга – учні виконують самостійно, а потім звіряють результати з членом групи; третя – робота в парах, 11, 12-те - самостійна робота.
III. Виконання тестових завдань
Перша сходинка(1-6 балів) – три варіанти відповіді, один – правильний
1. У якому рядку всі словосполучення іменникові?
          а)  Прапор України, моя матуся, жити чудово;
          б)  уквітчана радістю, синьо-жовтий прапор, під калиновим кущем ;
          в)  Щаслива доля, герб країни, калинова сопілка.
2.  У якому рядку поєднання слів не є словосполученням?
         а)  Пшеничне поле, із захопленням, пісня солов’їна;
         б)  батько і мати, під вербою, я живу;
              в)  слово і воля, Україна не вмерла, розквітають пишно.
3.  За метою висловлювання речення поділяються на:
а)  прості, складні, складені;
 б)  розповідні, питальні, спонукальні;
  в)  причини, мети, умови.
 4.  Двоскладними називаються речення:
           а)  у яких наявні обидва головні члени—підмет і присудок;
           б)  з одним головним членом;
           в)  у яких є другорядні члени речення;
 5.  Назвіть речення, у якому не використано означень:
             а)  Цвіт калини ламала, та в пучечки в'язала.
             б)  Де срібліє вербиця — там здорова водиця.
         в)  Люблю я пісню українську
  6.  Додатком називається:
 а)  другорядний член речення, який називає ознаку предмета;
 б)  другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків;
  в)  другорядний член речення, який вказує на час, місце, причину
  дії.
Друга сходинка. Виконайте завдання
7. Накресліть схеми словосполучень, вказавши спосіб вираження головного слова.
а) Пшеничнії поля.
б) У лісі калина.
в)  Зацвіла в долині.
8. У поданому реченні підкресліть граматичну основу та другорядні члени речення
На розпутті козак сидить
Та на кобзі грає. (Т.Г.Шевченко)
 9.Підкресліть присудки, вкажіть спосіб вираження.
     а) Українці славляться своєю піснею на весь світ.
     б) Калина та верба є рослинами-символами
     в) Коломийки заспівати, коломийки грати.
      Третя сходинка. Попрацюйте творчо!



 10.  Робота з роздатковим матеріалом у парах. Відтворення деформованого тексту. Визначити межі речень. Списати, розставити розділові знаки.
В Україні особливою популярністю користувалися дуб береза тополя явір верба багато рослин застосовувалися в народній медицині плоди калини та кору верби застосовували як протизапальні засоби
   11.   Розгадайте ребус, з відгадкою  складіть речення
12. Скласти твір мініатюру за поданим малюнком
IV.Підсумок уроку
Мікрофон «Закінчи речення»
Складним на уроці для мене було…
Я успішно впорався з…
Потрібно ще раз перечитати…
У майбутньому знадобляться знання…
Домашнє завдання:
1.Повторити вивчений теоретичний матеріал.
2. Написати власну легенду про символи України.

ДОДАТКИ
ДО УРОКІВ
Додаток 1


1.1.Робота з синьо-жовтими картками (складіть із запропонованими словами усі можливі словосполучення)
Синій, прапор, безкраї, жовтий, небо, рідний, жито, море, безхмарний, поле.


1.2. «Знайди пару»
Дружня
Із них
Два
розмова
Білий
весело
хтось
Від снігу
навчатися
зошити
Дуже весело
грамоти

Додаток 2
2.1. Доповни словосполучення, накресли схему.
1-ша група
Пісня солов’їна,

Гімн України,

Не цуратися мови,

Синій і жовтий


2-га група
Мова українська,

Прапор України,

Співати пісню,

Ненька та батько


З-тя група
Матінка рідна,

Герб держави,

Подарувати радість,

Зі святом


2.2. Списати речення, підкреслити граматичну основу, вказати способи вираження підмета та присудка.
Для першої групи:
Герб – символ нашої країни.
Недоля нас косила.

Для другої групи
Тризуб символізує і риболовний гарпун, і вила бога Нептуна, і уособлення природних стихій, і волю народу.
Герб – розпізнавальний знак держави.
Для третьої групи
30 серпня 1991 року був прийнятий Національний Державний герб.
Знак країни головний –
Герб України -  це золотий тризуб на блакитному тлі.

2.3. Гра «Осіннє дерево»
Речення, які записані на картках.
1.     Київ стає не тільки духовним, а й освітнім центром.
2.     Паляниця – хлібові сестриця.
3.     Я хочу знати більше.
4.     Тризуб був родовим знаком Рюриків*. (* - пояснення незнайомого слова)
5.     Тризуб карбувався на срібних монетах князя Володимира великого.
6.     Число три завжди вважалося казковим, чарівним.
* Рюри -літописний князь, легендарний засновник      династії Рюриковичів і Новгородського князівства.

2.4. Гра «Долонька до долоньки» (Доторкнись до поетичного слова)
1.     Любіть свою Україну! (В. Сосюра).
2.     Слово. Перед ним упади на коліна (М. Данько)
3.     Буду я навчатись мови золотої. (А.Малишко)
4.     Від красивих слів язик не відсохне. (Нар. творчість)
5.     Любов. Працелюбність. Людяність. Будемо триматися цього батьківського кореня. (М. Стельмах)
6.     На цій землі нас охрестили. (Д . Білоус)
7.     Люблю легенди нашої родини. (Л. Костенко)
8.     Душу й тіло ми положим за нашу свободу (П.Чубинський)
9.     Чого кричать так тривожно? (В.Сухомлинський)
Додаток 3
3.1. «Місце для нотки»
1.     Лине пісня незабутня, горда, величава
2.     Співаймо пісню українську
3.     О, пісне моя, душа голосна України
4.     Що найперше стало вабить  Є ж якась основа
5.     Українська пісня, нею причарована
6.     Що ж оспівують українські пісні
7.     Хто автор слів гімну України
8.     Як люблю я пісню українську
9.     Лине пісня незабутня, горда, величава

3.2. «Схвилюймо струни душі»
«Пісня про матір» (Б. Олійник)
Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.
- Куди ж це Ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж Ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко... де сонце лягає спочити.
Пора мені, дітки... А ви вже без мене ростіть.

- Та як же без Вас ми?... Та що ж ви намислили, мамо?
- А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою - злетіли увись рушники.
— Лишайтесь щасливі... - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

3.3. Вправа «Взаємозаміна» (замінити питальні речення спонукальними)
1.     Ти поважає традиції свого народу?
2.     Як чуєш вдома гімн України, ти співаєш його?
3.     Які українські пісні співають у твоїй родині?

3.4. Словниковий диктант
Величезний, левада, чотирнадцять, весло, пенал, мавпячий, без’ядерний, пісенний, знаменний, доньці, веселковий.

             «Лотерея» (українські народні пісні)
«Де ти бродиш, моя доле,
Не докличусь я тебе!»

«За Карпати відіб’ється, загомонить степами,
України слава стане поміж народами.»

«Де ж ви навчились зводить людей?» 

« В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила.»

«Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!»

«Гей долиною гей широкою
Козаки йдуть!»

«Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!» 

«Чому розплетена коса, 
А на очах горить сльоза?» 

«Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, 
Як я тебе ждала?» 

«Стільки суму й щебетань,
І веселих запитань,
Нерозкритих таємниць,
Найцікавіших дрібниць!»

«Ой, дівчино, чия ти?
Ой, дівчино, чия ти, чия ти,
Чи вийдеш ти гуляти?»
 Додаток 4
4.1. Підкреслити граматичну основу (1, 2 речення), зазначити види речень за метою висловлювання.

Картки для першої групи
1.Калина — кущ або невелике дерево заввишки до п'яти метрів.
2.Ця рослина має трилопатеві листки, гілки голі
3.Ой, сестрице, вербонько, чом така сумна?

Картки для другої групи
1.Калина росте в лісах і чагарниках, на обійсті біля будинків.
2.Защебече соловейко
В лузі на калині.
3.Ой вербо, вербо, де ти росла,
Що твоє листя вода знесла? 
 
Картки для третьої групи
1.Пишається над водою
Червона калина.
2.Верболіз б’є до сліз.
3.А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!

4.2. Завдання «Подарунок ведмедика»
Любуйтеся калиною, коли цвіте,
Вибери собі дівку,
Де ростуть верби,
На городі під вербою
як калинову гілку.
стоїть колодязь із водою.
а дитиною — коли росте.
там чисті джерела води.

4.3. Гра «Вітайте оплесками»
1. Цвіт калини ламала, та в пучечки в'язала. 2. Де срібліє вербиця — там здорова водиця. 3. Риба не ловиться, калина у цвіт вбирається. 4. Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

4.4. Загадки від каченятка (відгадати та вивчити)
Для першої групи
1. Як прийде весна в садочок —
до лиця білий віночок,
ну
, а восени цій кралі
приглянулися коралі.
2. Стоїть над водою з розплетеною косою.

Для другої групи
1. У сінокіс — гірка, А в мороз — солодка, Що за ягідка?
2. Проливала дрібні сльози
молода дівиця.
Полоскала довгі коси
у чистій водиці.

Для третьої групи
1. Хто ж ті ягоди не знає, Від застуди їх приймає. На кущах вони висять, І, як маків цвіт, горять. Тільки це не є малина. Що за ягода? — ……
2. Проливала дрібні сльози молода дівиця. Полоскала довгі коси у чистій водиці.

4.5. Вправа «Полікуй деревце!»
Перше деревце
1. Гнучка, як лоза.
2. Де срібліє вербиця — там здорова водиця.
3. Верба, як трава лугова: ти її покоси , а вона знову виросте.
4. Калина лікує.
5. Убралася у плаття біле, як калина в білий цвіт.

Друге деревце
1. Де ти, калино, росла?
2. Коло криниці червона калинонька.
3. Про калину пісня лине.
4. Вербою б’ють.
5. Пишна та корисна, мов червона калина.

Третє деревце
1. Що ти така виросла?
2. Де не повернешся, золоті верби ростуть
3. Защебече соловейко.
4. Пишається над водою червона калина.
5. Стоїть у дворі дівонька, як червона калинонька.






Комментариев нет:

Отправить комментарий