Фразеологізми. Джерела українських фразеологізмів. 6 клас

Слайд 1 «Добрий день! »

Тема: Фразеологізми. Джерела українських фразеологізмів

Мета: поглибити знання про фразеологізми; розвивати вміння знаходити,  пояснювати фразеологізми; з’ясувати джерела походження українських фразеологізмів; збагачувати мовлення учнів, розвивати образне мовлення, виховувати моральні якості.

Хід уроку

Слайд 2

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій відтінок барви,а цих відтінків кожна барва має тисячі.
В. О. Сухомлинський

I.                  Організаційний момент

Продзвенів дзвінок « Дзелень!» 

Я радо вас вітаю: «Добрий день!»

Швиденько дітки любі озирніться

До гостей привітайтесь, посміхніться.

Учитель вітається з учнями та присутніми на уроці акцентує увагу на епіграфі до уроку. Кожен говорить, як розуміє ці слова (метод «Мікрофон»)

Учитель зауважує, щоб учні взялися за руки.

Слайд 3

Патріотичний тренінг (учні хором повторюють за вчителем):

Я- патріот своєї держави.

Я – українець (українка).

Я пишаюся своєю Батьківщиною.

Я люблю своїх батьків.

Я поважаю всіх українців.

Я хочу більше дізнатися про свою державу.
Хай процвітає Україна!

Чи можна?

-  Сиди спокійно, - каже мама, -

І перестань молоть ногами.

Малий запитує тривожно:

-         А язиком молоти можна? (говорити нісенітницю)

А допоможе вам говорити все правильно Довідник «Пізнайко»

Тож, яка ж тема сьогоднішнього уроку, дізнаємося, коли відгадаємо загадки, а відгадки з’являтимуться на екрані?

1. Звук 25 літери українського алфавіту?

2.  Іменник, який складається з трьох букв, входить до складу прислів’я, перша частина якого: десять разів відміряй, а …

3.  Як вимовляється 7 буква алфавіту?

4. Орфограма, яка зустрічається у слові молоко

5.  Частина слова магія, яку можна записати при переносі в наступному рядочку.

Слайд   4 (1-5)         Фразеологія

Розгортаємо зошити записуємо число, класна робота, тема

Слайд 5    Тема

Слайд 6     Мета

Фразеологія — розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів (фразеологізми)

Фразеологізм  Слово іншомовного походження ? (гр.Phrasis – вираз,  Logos – вчення)

– це неподільне, стійке словосполучення, яке можна замінити синонімічним словом.

                                                 Проблемні питання

-         Навіщо нам потрібні знання з фразеології?

А чи  можна  сполучення  слів  у  фразеологізмі  поширювати  або замінити  окремі  слова,   не порушивши при цьому значення звороту?

(Фразеологізм виступає одним членом речення).

Тож, живіть для людського добра!

Від серця щирого бажаю

Я вам ні пуху ні пера. (Максим Рильський).

Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочатку мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю, а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. Так от я бажаю всім успіхів та хороших оцінок.

Діти, а  що найдорожче у вашому житті?

Слайд 7

Родина. Так ваші батьки, братики та сестрички, дідусі та бабусі. Вашим домашнім завданням було скласти сенкан на слово родина. (Учні читають сенкани)

Увага на екран                          Слайд 8

Це дідусь хороший мій,
Звуть його так – Веремій.
Так він дивно розмовляє,
Що попробуй – зрозумій!
В цирку був я з дідусем –
Ми там бачили усе:
І жонглера, і ведмедя
На швидкім велосипеді…
Я крутивсь, дідусь спитав:
- Ти прийшов ловити ґав ?
Ну й дідусь мій Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Грались ми з Рябком кудлатим –
Посварилися із братом.
Брат мовчав і я мовчав, 
А дідусь обох повчав:
- Так до бійки недалеко!
Що це ви розбили глека?
Братик, плачучи, сказав:
- Глека я не розбивав!
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже ? Зрозумій.
Ми були біля криниці, 
З неї я хотів напиться,
Нахиляюсь, гнуся, гнусь –
До води не дотягнусь…
А дідусь мій: - Що ? Попив?
Шилом патоки вхопив?
Знов мені не зрозуміло:
Тут – ні патоки, ні шила!
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Братик спать ніяк не хоче:
Хоч і сонні в нього очі,
Вередує: - Я не ляжу!
А дідусь ласкаво каже:
- От якби ти зараз ліг –
Ти б заснув без задніх ніг!
Братик ліг, питає в нього:
- Де ж у мене задні ноги?
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Я, сестричка й менший брат
Втрьох збирали виноград,
Сперечалися ми все:
Хто з нас кошик понесе?
Дідуся ми розгнівили:
- Що ви кашу заварили?
- Де ж та каша? – мовив брат. –
Ми ж збирали виноград!
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
                                 Грицько Бойко

Слайд 9 (1-5)

Заголовок

Тема тексту

Головна думка

Стиль мовлення

У виділенних реченнях вказати, яким членом речення виступають фразеологізми.

Час настав для відпочинку, розпочнем фізкультхвилинку

Фізкультхвилинка

Одягну в неділю рано

Вишиту сорочку,

Вийду з хати, закружляю,

Запалю в таночку!

Засміється, заспіває

Сонце над ланами,

Прийме землю калинове

З дивними піснями.

Приспів:

В кожнім серці синьоока мрія,

Що для Тебе розквітає знов,

Україно, ми - Твоя надія!

Україно, ми - Твоя любов!

«Дерево мудрості»

З’єднайте праву та ліву частини. Гра «Фразеологічний відповідник»

ловити ґав	Зазнати невдачі
розбити глека	Міцно спати
Шилом патоки вхопити	Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.
Заснув без задніх ніг	посваритися
Кашу заварити	бути неуважним, байдикувати

Слайд 10-11 (коли учні зробили завдання)

Слайд 12

Віночок-синонімів (листочки на дереві. Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати.)

ловити ґав                                      сидні справляти

розбити глека                                 кішка між ними пробігла

Шилом патоки вхопити              спіймати облизня

Заснув без задніх ніг                     давати хропака

Кашу заварити                              веремію (галас з метушнею) закрутити

-         Визначення джерел походження українських фразеологізмів.

Метод «Мозковий штурм». Діти, як ви думаєте, звідки взялися в українській мові фразеологізми?

Слайд 13

Джерела фразеології (підручник):

•         Спостереження людей у професійній діяльності та в побуті

•         Античні міфи та література

•         Тексти Біблії та Євангелія

•         Висловлювання відомих людей

Гра «Знайди місце» (Звернути увагу на епіграф. «Квіточка здійснення бажань») До якої групи можна віднести фразеологізми з тексту?

А все-таки вона крутиться.  Ці слова промовив перед смертю відомий італійський астроном Галілео Галілей на підтвердження того, що Земля рухається навколо Сонця.

Зараз цей фразеологізм вживається, коли йдеться про стійкість, рішучість, впевненість у своїй правоті.

 Альфа і омега. В одному з Біблійних текстів Господь каже: «Я є альфа й омега, початок і кінець.»

Альфа – перша, а омега – остання буква грецького алфавіту. Тому  і значення цього вислову означає: початок і кінець, найголовніше.

Випити гірку чашу Цей вираз прийшов у нашу мову з Біблії. Означає перетерпіти всі випробування.

Ахіллесова п’ята . Легенди розповідають, що морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи, вона тримала його за п’яту, якої не торкнулася вода. І в одному з боїв стріла влучила в ту п’яту, Ахілл – помер. З того часу ахіллесову п’ята означає вразливе місце.

Геркулесів подвиг. Геркулес – герой давньогрецьких міфів. Він здійснив 12 подвигів. Вислів вживається, коли йдеться про справу, що потребує великих зусиль.

Майстер на всі руки. З’явився у середовищі майстрів, що шили рукавиці. Майстрами на всі руки називали умільців, які могли зробити рукавиці на будь-які руки. А зараз цей вислів означає людину, яка багато вміє.

Мокрий як хлющ. Хлющ – це струмінь дощу. Хлющати – лити, текти. Вислів означає мокрий, як сам дощ.

 Слайд 14 (2р, 4р, 6р.)

Підсумки уроку. (Я-поет)

Про фразеологізми сьогодні говорили,

Цікавого для себе доволі ми ___________відкрили.

Стійких сполучень слів багато знаємо,

У мовленні тепер їх влучно ми ________вживаємо.

Джерела фразеологізмів з’ясували уміло

Що щирі українці запевняєм ________сміло

Слайд 15

Закінчи речення

Я знаю…

Я вмію…

Особливо цікавим для мене було…

Мені сподобалось виконувати…

Слайд 16

Сьогодні ми познайомилися  з  фразеологізмами !

    Ми  знаємо, що  таке  фразеологізм,  умієм  пояснити його  лексичне  значення,  навести  приклади .

    З’ясували  звідки  з’явилися  фразеологізми  в  українській  мові.

    Навчилися  визначати  їх  синтаксичну  роль.

    Обіцяєм  використовувати  фразеологізми  у  своєму  мовленні.

Оцінювання

Ми з вами не баляндраси точили (весело говорити про незначне), тому ваші оцінки за урок.

Слайд 17

Домашнє завдання

ст. 59 (вивчити)

Впр.135 ( 1з.)

Намалювати ілюстрацію до фразеологізму;

Слайд 18

ЛИНАКА    БАВЕР

Пригадайте прислів’я, в якому вжито обидва ці слова

Без верби і калини нема України.

 Але це вже тема наступного уроку

Любі діти!

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісеньку святу.